Правила внутрішнього трудового розпорядку

 

Погоджено                                                                                                                 Затверджено

протокол зборів                                                                         наказ голови Теребовлянського

трудового колективу                                                                                            районного суду 

«19» квітня 2013 року                                                                              «19» квітня 2013 року

№1                                                                                                                                        №10-3

 

ПРАВИЛА

 

ВНУТРІШНЬОГО ТРУДОВОГО РОЗПОРЯДКУ ДЛЯ ПРАЦІВНИКІВ

ТЕРЕБОВЛЯНСЬКОГО РАЙОННОГО СУДУ ТЕРНОПІЛЬСКОЇ ОБЛАСТІ

 

1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

 

1.1.  Відповідно до стаття 43 конституції України кожен громадянин має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку він вільно погоджується.

 

1.2. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів.

 

1.3. Трудова дисципліна забезпечується створенням необхідних організаційних та економічних умов для нормальної роботи, свідомим відношенням до праці, методами переконання, виховання, а також заохочення за добросовісну працю. До порушників трудової дисципліни застосовуються заходи дисциплінарного впливу.

 

1.4.  Правила внутрішнього трудового розпорядку Теребовлянського районного суду мають на меті зміцнення трудової і виконавської дисципліни, правильну організацію праці, повне і раціональне використання робочого часу, підвищення якості і продуктивності праці.

 

1.5.  Кожен має право на належні безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату не нижчу від визначеної Законом. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

 

1.6. Невід’ємною частиною Правил внутрішнього трудового розпорядку суду  є «Правила поведінки працівника суду», затверджені рішенням Ради суддів України від 06.02.2009 №33.

 

1.7.  Ці Правила поширюються на всіх працівників суду, які повинні ознайомитися з ними під розпис і неухильно їх дотримуватись.

 

 

2. ПОРЯДОК ПРИЙНЯТТЯ НА РОБОТУ ТА ЗВІЛЬНЕННЯ ПРАЦІВНИКІВ

 

2.1.  Працівники суду  реалізують своє право на працю шляхом укладання трудового договору в установленому законом порядку або прийняттям на державну службу на конкурсній основі, крім випадків, коли законодавством України передбачено інше.

 

Призначення на посади та звільнення з посад працівників суду здійснюється відповідно до Конституції України, Закону України "Про державну службу", діючого трудового законодавства України та на підставі статті 149 Закону України " Про судоустрій і статус суддів України".

 

На посади державних службовців особи призначаються на конкурсній основі, крім випадків, коли законодавством України передбачено інше.

 

Особи, які вперше призначаються на посаду державного службовця, приймають Присягу державного службовця відповідно до статті 17 Закону України "Про державну службу".

 

Прийом на роботу працівників оформляється наказом керівника апарату суду, який оголошується працівнику під розписку.

 

2.2. Під час прийняття на роботу громадяни зобов'язані подати:

 

-  паспорт або інший документ, що посвідчує особу;

-  трудову  книжку, оформлену у встановленому порядку;

-  диплом або інший документ про освіту чи професійну підготовку;

-  довідку про присвоєння ідентифікаційного номеру, а також копії цих документів

-  війсковий квиток, при наявності.

 

Особи, які претендують на зайняття посад державних службовців, крім перелічених, зобов'язані подати ще й такі документи:

 

-     особову картку (форма П-2ДС) з відповідними додатками та фотокарткою розміром 4x6 сантиметрів;

-    декларацію про доходи, зобов'язання фінансового характеру та майновий стан щодо себе та членів своєї сім'ї за попередній рік;

-     документи про науковий ступінь, вчене звання, підвищення кваліфікації та їх копії;

-  підписане претендентом попередження про встановлені законодавством України обмеження, пов'язані з прийняттям на державну службу та її проходженням, а також документ про ознайомлення із Загальними правилами поведінки державного службовця;

-  направлення на роботу (для магістрів державного управління і випускників вищих навчальних закладів) у разі, якщо таке направлення видавалось.

 

Під час укладання трудового договору забороняється вимагати від осіб, які поступають на роботу, відомості та документи, подання яких не передбачено чинним законодавством України.

 

2.3. Відомості, подані особою, яка претендує на зайняття посади державного службовця, підлягають спеціальній перевірці, яка проводиться за письмовою згодою кандидата, що подається разом із заявою про призначення, а в разі  конкурсного відбору така згода подається протягом трьох днів із дати  одержання кандидатом повідомлення про результати конкурсу.

 

У разі ненадання кандидатом згоди спеціальна перевірка стосовно нього не проводиться і питання щодо його призначення або підготовки подання для призначення на відповідну посаду не розглядається.

 

Спеціальна перевірка проводиться у п'ятнадцятиденний строк із дати направлення керівником ( заступником керівника ) органу державної влади, який організовує проведення перевірки, запиту про проведення спеціальної перевірки. До проведення спеціальної перевірки  інших відомостей, вимога щодо подання яких установлена законом, можуть залучатися спеціально уповноважені суб'єкти у сфері протидії корупції,  а в разі потреби – інші центральні органи виконавчої влади.

 

 Спеціальній перевірці підлягають відомості щодо:

- притягнення особи до кримінальної відповідальності, у  тому числі за корупційні правопорушення, наявності судимості, її зняття, погашення;

- факту, чи є особа піддана або  піддавалася раніше адміністративним стягненням за корупційні правопорушення;

- достовірності відомостей, зазначених у декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за минулий рік;

-  наявності в особи корпоративних прав;

- стану здоров'я, освіти, наявності наукового ступеня, вченого звання, підвищення кваліфікації;

-  громадянства;

- інших відомостей, вимога щодо подання яких установлена законом.

 

Суд не пізніше наступного  робочого дня після одержання згоди кандидата надсилає до  відповідних органів державної влади, до компетенції яких належить проведення спеціальної перевірки відомостей запит, підготовлений кадровою службою.

 

Запит підписується  керівником апарату суду, а в разі його відсутності - особою, яка виконує його обов'язки, або заступником керівника відповідно до розподілу функціональних обов'язків.

 

До запиту додаються  копії:

 

- письмової згоди кандидата на проведення спеціальної перевірки;

- автобіографії;

- паспорта;

- документів про освіту, вчені звання, наукові ступені;

- декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за минулий рік;

- медичної довідки про стан здоров'я ;

- військового квитка ( для військовослужбовців або військовозобов'язаних);

- інших документів, у яких містяться відомості, вимога щодо подання яких  установлена законом.

 

Інформація про результати  спеціальної перевірки, підписана керівником органу що здійснював перевірку, а в разі його відсутності - особою, яка виконує його обов'язки, або заступником керівника органу відповідно до розподілу функціональних обов'язків, подається до органу, який надіслав відповідний запит, у семиденний строк з дати надходження запиту.

 

Консультант  з кадрової роботи суду  на підставі інформації готує довідку про результати спеціальної перевірки, яка підписується її керівником.

 

Довідка про результати спеціальної перевірки додається  до документів, поданих кандидатом, або до особої справи, якщо прийнято рішення про його призначення на посаду.

 

 У разі встановлення за результатами  спеціальної перевірки факту подання кандидатом неправдивих відомостей  керівник, який здійснює призначення (обрання) на посаду,  відмовляє такому кандидату у призначенні ( обранні) на посаду та протягом трьох робочих днів з дня надходження відповідної інформації повідомляє про виявлений факт правоохоронним органам для реагування в установленому законом порядку.

 

 Кандидат, щодо якого проведена спеціальна перевірка, має право на ознайомлення з довідкою про результати спеціальної перевірки. У разі незгоди кандидата з результатами  перевірки  він може подати свої зауваження у письмовій формі стосовно її  результатів  до відповідного органу.

 

 2.4. Керівника апарату суду та заступника керівника апарату суду призначає на посаду та звільняє з посади начальник територіального управління Державної судової адміністрації України у Тернопільській області за погодженням голови суду.

 

2.5. Особі, запрошеній на роботу в порядку переведення з іншого суду не може бути відмовлено в укладенні трудового договору.

 

Під час укладення трудового договору може бути обумовлене угодою сторін випробування з метою перевірки відповідності працівника роботі, яка йому доручається. Умова про випробування повинна бути застережена в наказі про прийняття на роботу.

 

Під час прийняття на державну службу може встановлюватися випробування строком до шести місяців.

 

Строк випробування під час прийняття на роботу робітників не може перевищувати одного місяця, а під час прийому на роботу інших категорій працівників строк випробування не може перевищувати трьох місяців, а в окремих випадках, за погодженням з відповідним комітетом профспілки, - шести місяців.

 

Під час прийняття на роботу працівника або в разі переведенні його в установленному порядку на іншу роботу керівник апарату суду зобов'язаний:

- роз'яснити працівникові його права й обов'язки та істотні умови праці, наявність на робочому місці, де він працюватиме, небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які ще не усунуто, та можливі наслідки їх впливу на здоров'я, його права на пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до чинного законодавства;

-  ознайомити працівника з Правилами внутрішнього трудового розпорядку та Посадовою інструкцією під розписку;

- визначити працівникові робоче місце, забезпечити його необхідними для роботи засобами;

-  проінструктувати працівника щодо цивільного захисту, техніки безпеки, протипожежної охорони та інших правил з охорони праці.

 

2.6. На осіб, які пропрацювали понад п'ять днів, заводяться трудові книжки. Ведення трудових книжок здійснюється згідно з Інструкцією про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженої спільним наказом Мінпраці, Мін'юсту і Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 року N 58.

 

Трудові книжки працівників зберігаються як документи суворої звітності в  спеціально відведеному сейфі кадрової служби. Відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на консультанта з кадрової роботи .

 

2.7. Припинення трудового договору може мати місце лише на підставах, передбачених чинним законодавством України.

 

Працівник має право розірвати трудовий договір за своєю ініціативою, попередивши керівника письмово за два тижні. Після закінчення цього строку працівник має право припинити роботу, а керівник апарату  відповідно до статті 38 КЗпП України не має права затримувати проведення розрахунку та звільнення працівника з роботи, а також зобов'язаний в день звільнення видати працівникові трудову книжку а бухгалтерія повністю провести з ним розрахунок.

 

У разі, коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу (переїзд на нове місце проживання; переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість; вступ до навчального закладу; неможливість проживання у даній місцевості, підтверджена медичним висновком; вагітність; догляд за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку або дитиною-інвалідом; догляд за хворим членом сім'ї відповідно до медичного висновку або інвалідом 1 групи; вихід на пенсію; прийняття на роботу за конкурсом, а також з інших поважних причин), керівник апарату суду повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник.

 

Розірвання трудового договору з ініціативи керівника допускається у випадках, передбачених чинним трудовим законодавством України.

 

Крім загальних підстав розірвання трудового договору, передбачених Кодексом законів

про працю України, державна служба припиняється у разі:

 

1)    порушення умов реалізації права на державну службу;

2)  недотримання пов'язаних із проходженням державної служби вимог, передбачених статтею 16  Закону України "Про державну службу";

3)  досягнення державним службовцем граничного віку перебування на державній службі;

4)  виявлення або виникнення обставин, що перешкоджають перебуванню державного службовця на державній службі;

5)    відмови державного службовця від прийняття або порушення Присяги, передбаченої статтею 17 цього Закону України "Про державну службу";

6)     неподання або подання державним службовцем неправдивих відомостей щодо його доходів, передбачених статтею 13 цього Закону України "Про державну службу".

 

Зміна керівників або складу державних органів не може бути підставою для припинення державним службовцем державної служби на займаній посаді з ініціативи новопризначених керівників.

 

Припинення трудового договору оформлюється наказом керівника апарату суду.

 

В день звільнення консультант з кадрової роботи зобов'язаний видати працівнику його трудову книжку із занесеним до неї записом про звільнення. Записи про звільнення в трудову книжку повинні заноситися в точній відповідності з формулюванням чинного законодавства та з обов'язковим посиланням на відповідну норму закону. Днем звільнення вважається останній день роботи.

 

2.8. Прийняття на посаду помічника судді здійснюється на підставі Положення про помічника судді суду загальної юрисдикції, розробленого відповідно до вимог Закону України "Про судоустрій і статус суддів".

 

Судді самостійно здійснюють добір помічників. Помічник судді призначається на посаду та звільняється з посади керівником апарату відповідного суду за поданням судді.

 

Помічник судді призначається на посаду на час виконання суддею повноважень судді відповідного суду.

 

Період перебування на посаді помічника судді зараховується до його трудового стажу в галузі права.

 

Призначення на посаду помічника судді здійснюється без конкурсного відбору на підставі письмового подання судді керівником апарату відповідного суду.

 

У поданні на призначення помічника судді зазначаються: прізвище, ім'я та по батькові, дата народження претендента, громадянство, займана на час подання посада, посада на яку рекомендується претендент, володіння державною мовою.

 

До подання додаються особиста заява претендента та інші документи, передбачені законодавством про державну службу.

 

 Претенденту на посаду помічника судді за поданням судді може встановлюватись випробовування в порядку, визначеному Законом України "Про державну службу".

 

Для осіб, які претендують на посаду помічника судді, може проводитися стажування з метою набуття ними практичного досвіду, перевірки професійного рівня і ділових якостей цих осіб.

 

Керівник апарату може відмовити судді в задоволенні подання про призначення на посаду помічника судді у випадку, коли претендент не відповідає вимогам, установленим частиною другою статті 151 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", статтею 12 Закону України "Про державну службу" та пунктом 6 цього Положення.

 

Порядок перебування на державній службі помічника судді регулюється  Законом України "Про державну службу", іншими нормативно-правовими актами України.

 

Застосування заходів заохочення та дисциплінарного стягнення до помічника судді здійснюється керівником апарату відповідного суду за поданням судді.

 

Оплата праці помічника судді встановлюється відповідно до основних критеріїв класифікації посад державних службовців з урахуванням особливостей та характеру роботи і повинна стимулювати його сумлінну та ініціативну працю.

 

Помічник судді може бути звільнений з посади з дотриманням вимог законодавства про працю та Закону України "Про державну службу" на підставі заяви про звільнення за власним бажанням або  за мотивованим поданням судді, а у випадку тривалої відсутності судді (тривале відрядження, відсторонення судді від посади, відпустка у зв'язку з вагітністю та пологами, відпустка по догляду за дитиною тощо) – за наказом керівника апарату відповідного суду.

 

 У разі припинення повноважень судді відповідного суду помічник судді звільняється із займаної посади з дотриманням гарантій, передбачених законодавством.

 

 

3.  ОСНОВНІ ПРАВА ТА ОБОВ'ЯЗКИ ПРАЦІВНИКІВ

 

3.1. Працівники суду, мають право:

 

1) користуватись правами і свободами, які гарантуються громадянам Конституцією України та законами України;

2) брати участь у розгляді питань і прийнятті рішень у межах своїх повноважень;

3)  на повагу особистої гідності, справедливого і шанобливого ставлення до себе з боку керівників, співробітників і громадян;

4)  вимагати затвердження керівником апарату чітко визначеного обсягу службових повноважень за посадою;

5)  на оплату праці залежно від посади, яку вони займають, рангу, який йому присвоюється, якості, досвіду та стажу роботи;

6) на здорові, безпечні та належні для високопродуктивної роботи умови праці;

7) на соціальний і правовий захист відповідно до їх статусу;

8)  вирішення трудових спорів у судовому порядку;

9)  захищати свої законні права та інтереси у вищих державних органах та в судовому порядку. Працівники мають також інші права відповідно до чинного законодавства України.

 

3.2.       Працівники зобов'язані:

 

1)  дотримуватись Конституції України та інших актів законодавства України;

2)  не допускати порушень прав і свобод людини та громадянина;

3)  сумлінно виконувати свої службові обов'язки, проявляти ініціативу і творчість, постійно вдосконалювати організацію своєї роботи;

4)  виконувати свої посадові обов'язки чесно, неупереджено, не надавати будь-яких переваг та не виявляти прихильності до окремих фізичних і юридичних осіб, політичних партій, рішуче виступати проти антидержавних проявів і сил, які загрожують порядку в суспільстві або безпеці громадян;

5) шанобливо ставитися до громадян, керівників і співробітників, дотримуватися високої культури спілкування, не допускати дій і вчинків, які можуть зашкодити інтересам державної служби;

6) забезпечувати, щоб матеріальні та фінансові ресурси, які йому доручені, використовувались раціонально, ефективно та економно;

7) постійно поліпшувати стан відповідності своїх умінь, знань і навичок функціям та завданням займаної посади, підвищувати свій професійний, інтелектуальний та культурний рівень за освітньо-професійними програмами та шляхом самоосвіти;

8)  своєчасно і точно виконувати рішення органів державної влади чи посадових осіб, розпорядження і вказівки своїх керівників;

9) діяти в межах своїх повноважень; у разі одержання доручення, яке суперечить чинному законодавству, державний службовець зобов'язаний невідкладно в письмовій формі повідомити про це керівника, який дав доручення, а в разі наполягання на його виконанні - повідомити вищу за посадою особу;

 

10) виконувати вимоги з охорони праці, техніки безпеки, виробничої санітарії, протипожежної безпеки;

11)  суворо дотримуватись вимоги щодо заборони паління в приміщеннях (на робочих місцях, в кабінетах та у місцях загального користування) суду.

 

Працівники несуть також інші обов'язки відповідно до чинного законодавства України.

 

Коло обов'язків, які виконує кожен працівник за своєю спеціальністю, кваліфікацією чи посадою визначається посадовими інструкціями, затвердженими у встановленому порядку та Положенням про апарат Теребовлянського районного суду Тернопільської області.

 

4.  ПОВНОВАЖЕННЯ ГОЛОВИ СУДУ

 

4.1. Голова суду:

 

1)  представляє суд як орган державної влади у зносинах з іншими органами державної влади, органами місцевого самоврядування, фізичними та юридичними особами;

2)  визначає адміністративні повноваження заступника голови місцевого суду;

3) контролює ефективність діяльності апарату суду, вносить керівникові територіального управління Державної судової адміністрації України подання про призначення на посаду керівника апарату суду, заступника керівника апарату суду та про звільнення їх з посад, а також про застосування до керівника апарату суду, його заступника заохочення або накладення дисциплінарного стягнення відповідно до законодавства;

4)   видає на підставі акта про призначення (обрання) суддею чи звільнення судді з посади відповідний наказ;

5) повідомляє Вищу кваліфікаційну комісію суддів України про наявність вакантних посад у суді в десятиденний строк з дня їх утворення;

6)  забезпечує виконання рішень зборів суддів місцевого суду;

7)  контролює ведення в суді судової статистики, дбає про інформаційно-аналітичне

забезпечення суддів з метою підвищення якості судочинства;

8)  забезпечує виконання вимог щодо підвищення кваліфікації суддів місцевого суду;

9)  видає накази і розпорядження, що належать до його адміністративних повноважень.

 

5. РОБОЧИЙ ЧАС І ЧАС ВІДПОЧИНКУ

 

5.1.    Для працівників апарату суду встановлюється 5-денний робочий тиждень з двома вихідними днями - субота, неділя.

Тривалість робочого часу працівників не може перевищувати 40 годин на тиждень (стаття 50 КЗпП України).

 

Напередодні святкових і неробочих днів тривалість роботи працівників скорочується на 1 годину (ст. 73 КЗпП України). У випадку, коли святковий або неробочий день (ст. 73 КЗпП України) збігається з вихідним днем, вихідний день переноситься на наступний після святкового або неробочого (ч. 3 ст. 67 КЗпП України).

 

5.2. Робочий час в суді починається о 09.00 год.

       Перерва на обід з 13.15 год.  до 14.00 год.

       Кінець робочого дня - о 18.15 год., у п'ятницю - о 17.00 год.

 

Залишення працівником робочого місця без дозволу безпосереднього керівника не допускається.

 

Забороняється в робочий час відривати працівника і службовців від їх безпосередньої роботи, викликати або змушувати їх виконувати громадські обов'язки чи здійснювати різного роду заходи, не пов'язані з їх діяльністю.

 

5.3.  Для виконання невідкладної і непередбаченої роботи державні службовці зобов'язані за наказом голови суду з'являтися на службу у вихідні, святкові, та неробочі дні, робота за які компенсується відповідно до чинного законодавства.

 

5.4. Працівникам надаються відпустки із збереженням на їх період місця роботи (посади) і

заробітної плати відповідно до чинного законодавства України.

 

Щорічна основна відпустка надається працівникам тривалістю не менше 24 календарних днів.

 

Працівникам - державним службовцям надається щорічна основна відпустка тривалістю 30 календарних днів з виплатою допомоги на оздоровлення у розмірі середньомісячного заробітку. В разі наявності стажу державної служби понад 10 років державному службовцю надається щорічна додаткова оплачувана відпустка за вислугу років на державній службі тривалістю до 15 календарних днів у порядку, встановленому законодавством.

 

Працівникам надаються також інші щорічні додаткові відпустки відповідно до чинного законодавства.

 

Черговість надання відпусток визначається графіком, який затверджується  для суддів- головою суду,  для працівників апарату суду- керівником апарату суду  на кожен календарний рік не пізніше 15 січня.

 

Графік складається з урахуванням необхідності забезпечення нормальної діяльності суду та особистих інтересів працівників і можливості їх відпочинку.

 

Графік доводиться до відома всіх працівників суду. 

 

Надання відпусток  суддям  оформляється  наказом  голови суду,  працівникам апарату суду- наказом керівника апарату суду.

      

Забороняється ненадання щорічних відпусток повної тривалості протягом двох років підряд.

 

5.5. За рішенням керівника  апарату суду державні службовці можуть бути відкликані з відпустки. Частина невикористаної відпустки, яка залишилася, надається державному службовцю в будь-який інший час відповідного року чи приєднується до відпустки у наступному році.

 

У разі відкликання працівника зі щорічної відпустки його працю оплачують з урахуванням тієї суми, що була нарахована на оплату невикористаної частини відпустки.

 

Працівникам, які навчаються у вищих навчальних закладах, навчальних закладах післядипломної освіти та аспірантурі, надаються додаткові оплачувані відпустки у зв'язку з навчанням.

 

6. ЗАОХОЧЕННЯ ЗА УСПІХИ В РОБОТІ

 

6.1. За сумлінне виконання трудових обов'язків, тривалі і бездоганну службу, новаторство в праці і за інші досягнення в роботі застосовуються заохочення:

-  винесення подяки;

-   видача премії;

-   нагородження почесною грамотою.

 

Державним службовцям за сумлінну безперервну працю, зразкове виконання трудових обов'язків видається грошова винагорода в розмірі та порядку, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.

 

За особливі заслуги державні службовці представляються до державних нагород та присвоєння почесних звань.

 

6.2. Працівникам, які успішно і сумлінно виконують свої трудові обов'язки, надаються в першу чергу переваги та соціальні пільги в межах повноважень і за рахунок коштів ТУ ДСА Тернопільської області. Таким працівникам надається також перевага під час просування по службі.

 

Заохочення оголошуються наказом керівника апарату суду, доводяться до відома працівника або всього колективу і заносяться до трудової книжки працівника.

 

Заохочення або накладення  дисциплінарного стягнення стосовно керівника апарату суду та його заступника застосовується  начальником  територіального управління Державної судової адміністрації України у Тернопільській області за поданням голови Теребовлянського районного суду Тернопільської області.

 

7. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ТРУДОВОЇ ДИСЦИПЛІНИ

 

7.1.     Порушення трудової дисципліни, тобто невиконання чи неналежне виконання з вини працівника покладених на нього трудових обов'язків тягне за собою накладення дисциплінарного стягнення.

 

За порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосований лише один з таких заходів стягнення:

-         догана;

-         звільнення.

 

Дисциплінарні стягнення застосовуються до державного службовця за невиконання чи неналежне виконання службових обов'язків, перевищення своїх повноважень, порушення обмежень, пов'язаних з проходженням державної служби, а також за вчинок, який порочить його як державного службовця або дискредитує державний орган, в якому він працює.

 

Звільнення в якості дисциплінарного стягнення може бути застосоване за систематичне невиконання працівником без поважних причин обов'язків, покладених на нього посадовими обов'язками чи Правилами внутрішнього розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувались дисциплінарні стягнення, за прогул (в тому числі за відсутність на роботі більше 3 годин протягом робочого дня) без поважних причин, а також за появу на роботі в нетверезому стані.

 

Стягнення застосовується безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці. Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.

 

7.2. До державних службовців апарату суду, крім дисциплінарних стягнень, передбачених чинним трудовим законодавством, можуть застосовуватися такі заходи дисциплінарного впливу:

- попередження про неповну службову відповідність

- затримка до одного року у присвоєнні чергового рангу або у призначенні на вищу посаду.

 

 7.3. Відповідно до частини 3 ст. 151 КЗпП України, якщо до працівника застосовано міри дисциплінарного впливу, то протягом строку дії дисциплінарного стягнення заходи заохочення до працівника не застосовуються, якщо стягнення не знято достроково.

 

Дисциплінарні стягнення накладаються наказом керівника апарату суду. Наказ керівника апарату суду про накладення дисциплінарного стягнення оголошується або доводиться до відома працівника апарату суду під розпис. Дисциплінарне стягнення може бути оскаржене працівником у порядку, встановленому чинним законодавством.

 

  Якщо протягом року з дня застосування дисциплінарного стягнення працівника не було піддано новому дисциплінарному стягненню, то він вважається таким, що не мав дисциплінарного стягнення. Якщо працівник не допустив нового порушення трудової дисципліни і до того ж проявив себе як сумлінний працівник, то стягнення може бути зняте до закінчення визначеного строку наказом керівника апарату суду за клопотанням працівника, на якого було накладене стягнення.

 

 7.4. За порушення трудової або виконавчої дисципліни працівник може бути позбавлений преміальної оплати. Повне або часткове позбавлення премії, що входить до системи оплати праці, може проводитись незалежно від дисциплінарного стягнення.

 

  7.5. Питання про дисциплінарну відповідальність суддів вирішується у порядку та на підставах, визначених Законом України «Про судоустрій і статус суддів».

 

       Правила внутрішнього трудового розпорядку вивішуються на видному місці.